Опалення

штучний обігрів приміщень в холодний період року з метою відшкодування в них тепловтрат і підтримки на заданому рівні температури, що відповідає умовам теплового комфорту, а іноді і вимогам технологічного процесу. Під О. розуміють також пристрої (системи), що виконують цю функцію. Тепловий комфорт найчастіше визначають температурою в приміщеннях. Так, наприклад, в житлових приміщеннях найбільш сприятливою вважається температура 18-20 ° С, в роздягальнях приміщеннях лазень 23 ° С і т. Д. При цьому вельми важлива рівномірність розподілу температур в приміщенні в горизонтальному і вертикальному напрямках; вона залежить від виду опалювальних приладів (Див. Опалювальні прилади) і їх розташування, а також від теплозахисних властивостей зовнішніх огороджень і можливості проникнення через них в приміщення зовнішнього повітря. Потужність опалювальної системи (за діючими в СРСР нормами) повинна забезпечити відшкодування тепловтрат в приміщеннях при зовнішній температурі в опалювальний період, що дорівнює середній температурі найбільш холодної п'ятиденки в даному населеному пункті. Для Москви, наприклад, ця температура дорівнює - 26 ° С, для Якутська - 52 ° С, для Ташкента - 13 ° С. У виробничих приміщеннях промислових підприємств при постійному виділенні тепла від технологічного обладнання потужність опалювального пристрою може бути відповідно зменшена.Фізіологічні процеси життєдіяльності людського організму також пов'язані з утворенням тепла і виділенням його (переважно випромінюванням і конвекцією (Див. Конвекція)) в навколишнє середовище. Це тепло передається повітрю і огорож (стін, підлоги, стелі), які беруть участь у створенні мікроклімату приміщень. Всі складові тепловтрат в приміщеннях, як і тепловиділення в них (від технологічного обладнання, людей, електричного освітлення, сонячної радіації і т. П.), Безперервно змінюються. Тому кількість тепла (яке визначається різницею між тепловтратами і виділенням тепла), що подається в приміщення системою О., має регулюватися. Найбільший ефект регулювання подачі тепла дає автоматизація опалювальної системи, при якій враховуються не тільки виділяється тепло і тепловтрати в приміщенні, але і теплова інерція. Регулювання здійснюється також за допомогою регулювальних кранів, що встановлюються на опалювальних приладах. Розрізняють системи О. центральні і місцеві. У системах центрального О. тепло виробляється за межами опалювальних приміщень (котельня, ТЕЦ), а потім транспортується по трубопроводах в окремі приміщення, будівлі. Центральні системи О. підрозділяються по вигляду теплоносія (водяне, повітряне, парове О. та ін.). Найбільшого поширення (переважно в житлових, громадських і в деякій частині промислових будівель) отримало Водяне опалення з різними опалювальними приладами. Широко застосовується також (головним чином в громадських і промислових будівлях) Повітряне опалення, суттєва перевага якого перед іншими видами О. - можливість суміщення його дії з вентиляцією (Див.Вентиляція) і кондиціонуванням повітря (Див. Кондиціювання повітря). У житлових, громадських і деяких видах промислових будівель (з підвищеними вимогами до чистоти повітря) розширюється використання панельного опалення (Див. Панельне опалення) і променистого опалення (Див. Лучисте опалення). Область застосування парового опалення через властивих йому недоліків в сучасному будівництві значно скоротилася; при наявності пара як теплоносій для О. частіше використовується комбіноване (пароводяне) опалення, при якому замість опалювального котла встановлюється працює на пару водонагрівач. У малоповерхових будинках зазвичай застосовуються системи місцевого О., особливістю якого є поєднання генератора тепла з опалювальним приладом. Вельми поширений вид місцевого О. - Пічне опалення. Однак воно поступово витісняється більш досконалим і економічним центральним О., а також іншими видами місцевого опалення: газовим опаленням (Див. Газове опалення), електричним опаленням (Див. Електричне опалення) і так званим квартирним опаленням. Останнє відрізняється від системи центрального О. тим, що в ньому генератор тепла забезпечує теплом одну квартиру, його розміщують, як правило, в кухні квартири, причому генератор тепла часто виконується у вигляді одного агрегату, поєднаного з плитою для приготування їжі. Для СРСР О. має істотне значення, тому що клімат на більшій частині його території характеризується низькими температурами, які зумовлюють тривалий опалювальний період. На О. тільки житлових і цивільних будівель витрачається близько 30% всього видобутого твердого і газоподібного палива.Вартість пристрою О. зазвичай становить 4-6% від усіх витрат на спорудження об'єкта в цілому. Вартість експлуатації О. в значній мірі визначається витратами на паливо, яке використовується більш ефективно при централізованому теплопостачанні (Див. Теплопостачання) міст і промислових районів. Опалювальна техніка має багатовікову історію. Перші опалювальні пристрої були відомі ще в кам'яному столітті. На початку нашої ери з'явилися опалювальні печі з відводом продуктів горіння через димові труби. Вдосконалюючись, ці печі довгий час були основним видом О. Важливий етап в розвитку опалювальної техніки пов'язаний з виникненням центральних систем О. Найбільш ранній з'явилася система О., що функціонувала завдяки мережі каналів, розміщених під підлогою, за якими пропускалися димові гази з печі (див. гіпокауст). З 15 в. вже застосовувалося повітряне О. з подачею в приміщення повітря, нагрівають при зіткненні з поверхнями печі. Системи водяного і парового О. отримали розвиток в 19 ст. До початку 20 ст. відноситься створення променистого і панельного О., розвиток систем центрального О., теплофікації і централізованого теплопостачання. Літ. : Будівельні норми і правила, ч. 2, розділ Г, гл. 7. Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря. Норми проектування, М., 1964; Опалення та вентиляція, 2 видавництва. , Ч. 1, М., 1965; Семенов Л. А., Пічне опалення, 3 вид. , М., 1968. І. Ф. Ливчак.

Велика радянська енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. 1969-1978.

Популярні Пости

Рекомендуємо, 2018

30683
Довідник ГОСТів

30683

ГОСТ 30683 {-2000 (ІСО 11204-95)} Шум машин. Вимірювання рівнів звукового тиску випромінювання на робочому місці та в інших контрольних точках. Метод з корекціями на акустичні умови. ОКС: 17. 140. 20 КГС: Т34 Коливальні і хвилеподібні рухи. Вібрація тел. Звук. Акустика Дія: З 01. 01. 2003 Примітка: відповідає ІСО 11204-95, перевидання 2005 у зб.
Читати Далі
Норденшельд архіпелаг
Велика радянська енциклопедія

Норденшельд архіпелаг

Група островів в південно-східній частині Карського моря (СРСР), витягнутих з заходу на схід на 93 км . Складається з 90 островів, які утворюють кілька груп: острови Вилькицкого, Ціволько, Пахтусова, Літке, Східні. Найпівнічніший і один з найбільших островів Н. а. - о. Русский. Острови складені переважно виверженими породами.
Читати Далі
УПОВНОВАЖЕНИЙ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА ПЕНСІЙНІ ФОНДИ
Фінансовий словник

УПОВНОВАЖЕНИЙ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА ПЕНСІЙНІ ФОНДИ

УПОВНОВАЖЕНИЙ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ НА ПЕНСІЙНІ ФОНДИ (Pensions Ombudsman) Див. : Уповноважений з розгляду скарг з фінансових питань (Financial Ombudsman). Фінанси. Тлумачний словник. 2-е изд. - М.: "ИНФРА-М", Видавництво "Всесвіт". Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грем Сідуел і ін. Загальна редакція: д. Е.
Читати Далі
Моркам
Велика радянська енциклопедія

Моркам

Селище міського типу, центр Моркінского району Мар. АРСР. Розташований в 56 км до С. -В. від ж. -д. станції Шелангер (на гілці Зелений Дол - Табашіно) і в 92 км до Ю. -В. від м Йошкар-Ола. Ліспромгосп, маслозавод. Народний театр. Велика радянська енциклопедія. - М.: Радянська енциклопедія. 1969-1978.
Читати Далі
50783
Довідник ГОСТів

50783

ГОСТ Р 50783 {-95} електроагрегати й пересувні електростанції з двигунами внутрішнього згоряння . Загальні технічні вимоги. ОКС: 27. 100 КГС: Е13 Електричні станції з двигунами внутрішнього згоряння Дія: З 01. 01. 96 Текст документа: ГОСТ Р 50783 "електроагрегати й пересувні електростанції з двигунами внутрішнього згоряння.
Читати Далі
Менуа
Велика радянська енциклопедія

Менуа

Цар держави Урарту (правил близько 810 - 786 або 781 до н. Е.). М. здійснював завойовницькі походи в Закавказзі і Північну Месопотамію. При М. побудований на північному схилі гори Арарат р Менуахінілі , велося будівництво в м Тушпа, споруджений т. Н. канал Семіраміди. Велика радянська енциклопедія. - М.
Читати Далі
26549
Довідник ГОСТів

26549

ГОСТ 26549 {-85} Спирти вищі жирні. Метод визначення числа омилення і ефірного числа. ОКС: 71. 080. 60 КГС: Л29 Методи випробувань. Упаковка. Маркування Дія: З 01. 01. 86 Змінено: ІКС 4/94 Примітка: перевидання 1997 Текст документа: ГОСТ 26549 "Спирти вищі жирні. метод визначення числа омилення і ефірного числа.
Читати Далі
Портфельний інвестор
Фінансовий словник

Портфельний інвестор

Портфельний інвестор Портфельний інвестор - інвестор, зацікавлений в максимізації прибутку безпосередньо від цінних паперів, а не в контролі над підприємством. До портфельним інвесторам відносяться інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії та т. Д. По-англійськи: Portfolio investor Див. також: Інвестори Інвестиційні портфелі Фінансовий словник Фінам.
Читати Далі